19 грудня - День святого
Миколая
Це
найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього
листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за
вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день
перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи
буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під
подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним
попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.
А
в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під
подушку подарунки.
В
сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись
сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.
Народні
традиції на Миколая
Колись
господарі у цей день варили пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися. А по
обіді запрягали найкращі коні в "козирки" і з піснями та веселими
вигуками їздили навколо села - "бо треба ж знати, чи слизький сніг цього
року випав!"
На
Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили
кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.
На
Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде першим
"полазником". "Полазами" вважаються чотири дні в році:
Введення, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік - четвертий і останній
"полаз". В ці дні також першим перейти подвір'я має господар, не хто
інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі
їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: "Дай, Боже, добрий
день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!"
На
Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою,
паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу
та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого
лиха!».
Св.
Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті,
вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників.
В
народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а
найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого
Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого
чудотворця.
Народні
прикмети:
Який
день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
У
кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до
другого Миколи не буває тепла ніколи.
Як
впаде великий іній - на гарний врожай хліба.
Як
на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
Морозяний
день - на уроду хліба й городини.
З
цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу
навалить гору".
Якщо
в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
"Скільки
дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"