ГКК "Українські традиції"

19 грудня - День святого Миколая

    Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

    А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.

    В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.

Народні традиції на Миколая

    Колись господарі у цей день варили пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні в "козирки" і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села - "бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!"

    На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.

    На Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде першим "полазником". "Полазами" вважаються чотири дні в році: Введення, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік - четвертий і останній "полаз". В ці дні також першим перейти подвір'я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: "Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!"

    На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».

    Св. Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників.

    В народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця.

Народні прикмети:

Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.

У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.

Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.

Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.

Морозяний день - на уроду хліба й городини.

З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить гору".

Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).

"Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"

Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

   24 листопада  у класі відбулося інформування про  Всеукраїнську акцію «16 днів проти насильства», яка проводиться щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня. 

Під час інформування Давиденко Л. розповіла про основні завдання цієї акції.

   

Основними завданнями акції є:

- привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;

- активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;

 - проведення інформаційних заходів з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї, жорсткого поводження з дітьми;

- формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.
Класний керівник звернула увагу, що дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:

25 листопада -  Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок

1 грудня - Всесвітній  день боротьби зі СНІДом

2 грудня - Міжнародний день боротьби з рабством

3 грудня - Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями

5 грудня - Міжнародний день волонтера

6 грудня - Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі

9 грудня - Міжнародний день боротьби з корупцією

10 грудня - Міжнародний день прав людини

Історія життя творця "WhatsApp" з Фастова

  Історія уродженця України Яна Кума, який іммігрував у США, за 20 років пройшов шлях від виживання завдяки соціальній допомозі до створення найпопулярнішого в світі мобільного месенджера
Детальніше...

Готуємося до гри

У понеділок, 20.11.2017, на ГКК проведемо турнір ,,Знавці дорожнього руху"

Цікава інформація

З історії світлофора. Чому світлофор так назвали?

Назва ця походить від двох слів: нашого слова «світло» і грецького «форос» - несе. Отже, у перекладі на нашу мову «світлофор» означає: той, що несе світло. 

5 серпня у всьому світі святкується День народження світлофора.

Саме цього дня в 1914 році на одній із доріг американського міста Клівленд з`явився перший прилад для регулювання дорожнього руху. 76 років тому в британському Лідсе був встановлений перший в світі «електричний полісмен». У січні 1930 року в Ленінграді був відкритий перший радянський автоматичний семафор для регулювання вуличного руху.

У СРСР перший світлофор встановили 15 січня 1930 року в Ленінграді на розі проспектів 25 Жовтня і Володарського (нині Невського і Літейного проспектів). А перший світлофор в Москві з`явився 30 грудня того ж року на розі вулиць Петрівка і Міст Коваля.
У зв`язку з історією світлофора часто згадують ім`я американського винахідника Гаррета Моргана (англ. Garrett Morgan), що запатентував в 1922 році світлофор оригінальної конструкції. Існує стійкий міф про великий вплив Моргана на розвиток світлофорів, проте насправді він лише один з багатьох винахідників всіляких світлофорів початку XX століття.

26 українців, які змінили історію

Шановні учні!

   Пропоную вашій увазі мультимедійну виставку «26 українців, що змінили історію» від mfa.gov.ua.
Переглянути її можна за адресою:

http://www.uaua.world/3925/

На Prometheus стартували безкоштовні курси підготовки до ЗНО з Української мови і літератури, Математики та Історії України

Міністерство освіти і науки України спільно з платформою масових відкритих онлайн-курсів Prometheusпредставляють повний цикл безкоштовних онлайн-курсів з підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з Математики, Української мови і літератури, а також Історії України.
Детальніше...


Курс «Математика. Підготовка до ЗНО» дасть можливість закріпити знання з базового шкільного курсу математики. Теми викладаються послідовно та максимально адаптовані для того, щоб учень легко та без сторонньої допомоги міг засвоїти їх. Посилання на курс: https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:ZNO+MATH101+2017_T1/about 
    Курс «Українська мова та література. Підготовка до ЗНО» містить модулі фонетики, орфографії, лексики, фразеології, словотвору, морфології та синтаксису. Особлива увага сконцентрована на питаннях, що найчастіше трапляються у тестах. Розділ з української літератури дозволить слухачам освіжити свої знання з цього предмету від часів усної народної творчості до періоду Розстріляного відродження та Шістдесятників. За допомогою додаткових відео- та аудіозаписів пісень і творів, які було покладено на музику або використано для написання п’єс, опер, балетів, курс швидко відновить у пам’яті основні сюжетні лінії багатьох творів, їх жанр, тему, ідею тощо.
Посилання на курс: https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1/about 
     Курс «Історія України. Повний курс підготовки до ЗНО» охоплює часи від заселення території до подій сучасності. Слухачі зможуть поновити в пам’яті і вивчити історичні дати та періоди найважливіших подій і процесів. В результаті вони отримають можливість пояснювати та аналізувати історичні факти, визначати найважливіші зміни і значення подій, що відбувалися в житті України та людства. 
Посилання на курс: https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:ZNO+HISTORY101+2017_T1/about
Цикл онлайн-курсів створено за сприяння посольства Великої Британії та Британської Ради в Україні.

33-річний науковець дізнався про механізм компенсації органів чуття

Вчений-нейрофізик з України Антон Філіпчук зробив важливе та проривне дослідження у сфері нейронауки, результати якого надалі можуть бути використані для покращення якості життя людей, які втратили зір чи слух.

Результати кропіткої прації Філіпчука та його колег з  Інституту Нейронаук іспанського міста Аліканте опублікували у впливовому науковому виданні Nature Communications.

"Відкриття полягає у тому, що мозок мишей (а отже, імовірно, і людей) "знає" про наявність вад зору чи інших органів чуття ще до народження, та здатний запустити механізми компенсації ще до першого контакту з навколишнім світом", — пояснюють у спільноті випускників Ліцею Інформаційних Технологій при ДНУ, в якому вчився Філіпчук.

Раніше нейронаука базувалася на постулаті, що розвиток зон кори головного мозку, які відповідають за органи чуття — зір, слух та тактильні відчуття — відбувається після народження, під час взаємодії з довкіллям. Ученим вдалося встановити, зони мозку, які відповідають за відчуття, комунікують між собою ще до нашого народження.

"За допомогою техніки флуоресцентного кальцію, молекулярної біології та генетики, вчені відкрили феномен спонтанних ембріональних "кальцієвих хвиль" — сигналів, які розповсюджуються між сенсорними ядрами таламуса, комунікуючи різні сенсорні системи між собою без фактичного сенсорного досвіду. У разі, коли одна з сенсорних систем була пошкоджена до народження, кальцієві хвилі у таламусі запускали процес адаптації неушкоджених відчуттів ще під час ембріонального розвитку", — йдеться у повідомленні.

Автори дослідження наголошують, що його результати відкривають  нові перспективи для можливості покращення якості життя пацієнтів з втратою органів чуття.

Антон Філіпчук народився 1984 року у Кривому Розі та в 2001 року закінчив Ліцей Інформаційних Технологій при ДНУ. 2006-го він отримав диплом фізичного факультету Дніпропетровського Національного Університету, де і розпочав написання кандидатської дисертації.  2011-го Філіпчук захистив дисертацію з дослідження нейродегенеративних процесів при бічному аміотрофічному склерозі. Згодом українець розпочав свою наукову кар'єру в Середземноморському інституті нейробіології (Марсель, Франція), досліджуючи хворобу Паркінсона.

Протягом останніх 4 років Філіпчук вивчає ембріональний розвиток сенсорних систем в Інституті нейронаук іспанського міста Аліканте.

Раніше українська викладачка з Кропивницького Ганна Дудіч потрапила до фіналу всесвітнього конкурсу Global Teacher Prize – аналогу Нобелівської премії у сфері освіти. Українка опинилася у списку топ-50 педагогів світу із понад 20 тисяч учасників і тепер боротиметься за головний приз – 1 мільйон доларів. 

Детальніше...

Чотири хімічні елементи таблиці Менделєєва отримали свої імена

"Новачків" назвали на честь азійської країни, американського шату і російського регіону

Міжнародний союз теоретичної та прикладної хімії затвердив імена для чотирьох хімічних елементів.

113-й – ніхоній (Nh). Названий на честь Японії (Nihon), науковці якого і відкрили цей елемент.

115-й – московій (Mc), 117-й – теннессін (Ts). Названі на честь регіонів (Московська область Росії

та штат Теннессі США), де знаходяться науково-дослідні інститути, які займалися виділенням цих елементів.

118-й – оганессон (Og). Названий на честь академіка РАН Юрія Оганесяна, за його новаторський 

внесок у дослідження надважких елементів, до яких і відноситься новий елемент.

Джерело: Depo.ua

Англійські вчені заявили про "двійника" Стоунхенджа

    На території археологічного комплексу Даррінгтон-Уоллс, розташованого в 3 км на північний схід від Стоунхенджа у Великій Британії, археологи знайшли залишки гігантського (500 м в діаметрі) кола стовпів - але не кам'яних, а дерев'яних.

   Вчені з'ясували, що дерев'яне коло так і не було добудоване. Через кілька років після початку будівництва в суспільстві сталися сильні релігійні і, можливо, політичні зміни. Хоча до завершення залишилося зовсім небагато, роботи зупинилися.

  Велетенські дерев'яні стовпи (довжиною 6-7 м і діаметром 60-70 см) вирвали з отворів (глибиною 1,5 м) і використовували для розширення інших елементів комплексу.

    Більш того, ще через кілька років самі ями для стовпів спеціально засипали уламками крейди. Під шаром цього матеріалу в одній з ям вчені виявили один з інструментів (лопату з коров'ячої кістки) - мабуть, його кинули в яму в ході ритуалу, що ознаменував закриття "проекту".

    Тобто будівельники спробували придати минуле забуттю. Залишається незрозумілим, чи руйнували вони власне творіння, чи споруду іншої групи древніх людей. Примітно, що це відбулося приблизно в один час з перебудовою самого Стоунхенджа: з широкого кола з низьким камінням - у вузький з високим. В ту ж епоху насипали найбільший курган Європи, Сілберрі-Хілл (висотою 39 м). Ці зміни археологи пов'язують з появою в Британії культури дзвоноподібних кубків і переходом від неоліту до бронзового віку.

Маріупольська школярка отримала друге місце на світовій олімпіаді за еко-проект

Учениця дев'ятого класу Катерина Малкіна отримала друге місце в олімпіаді з екології, яка пройшла в Нідерландах

Школярка представила інноваційну роботу з утилізації пластикових відходів і посіла друге місце в світовій олімпіаді з екології.

Подробиць Катерина не розголошує, так як отримує патент, проте уточнила, що в технології задіяні личинки жуків.

Ці личинки повсюдно поширені, їх використовують як корм для рептилій, а ми перенаправляємо їх в ще одне русло. Цей метод дозволить зробити світ чистішим з усіх боків. За 9 місяців 20 личинок можуть з'їсти один пакет - розповіла Малкіна

В олімпіаді взяли участь 200 дітей з різних країн. Катерина готувалася до конкурсу більше півроку, провівши ряд досліджень і експериментів. Повідомляється, що проект вже зацікавив одного інвестора.

111 років панорамі "Оборона Севастополя"

     14 травня 1905 року у Севастополі було відкрито панораму  "Оборона Севастополя".

     Оборона Севастополя — музей-панорама, присвячений першій обороні Севастополя. Це одна з найбільших 60-и панорам у світі.Франц Рубо працював над полотном протягом 1901—1904 і закінчив його до п'ятдесятирічного ювілею оборони.  

     Автор панорами, основоположник російського панорамного мистецтва, професор класу батального живопису Петербурзької Академії мистецтв Франц Олексійович Рубо поклав в основу твору найяскравіший епізод севастопольської епопеї — бій на Малаховому кургані 6 червня 1855. У цей день 75-тисячна російська армія успішно відбила натиск 173-тисячного англо-французького війська.

      Головним героєм битви Ф. А. Рубо вважав народ, в прославленні його подвигу він і бачив основне своє завдання. Роботу над панорамою художник розпочав у 1901 році. Приїхавши до Севастополя, він вивчав історичні документи, знайомився з місцями боїв, розмовляв з учасниками і очевидцями подій, а потім у Петербурзі створив ескіз картини. Величезне живописне полотно (14 м × 115 м) писалося в Мюнхені за допомогою художників Шенхена, Мерте, Фроша і 20 студентів Баварської академії мистецтв. Одночасно велася робота над створенням натурного плану площею 900 м². Влітку 1904 твір доставили до Севастополя, а 14 травня 1905 року, до 50-річчя героїчної оборони міста, панорама була відкрита для загального огляду. Одними з перших її відвідувачів були ветерани севастопольських битв, яких здивувала і зворушила достеменисть відтворених подій.

     25 червня 1942 року під час бомбардування та артилерійського обстрілу в будівлі панорами потрапили фашистські бомби. Загорілося живописне полотно. Боротьба за порятунок картини тривала близько двох годин. Тільки героїчними зусиллями моряків-чорноморців і солдатів, що кинулися у вогонь, вдалося врятувати 86 окремих частин картини. Вночі 27 червня вцілілі фрагменти твору були занурені на останній корабель, який прорвався до обложеного міста — лідер есмінців «Ташкент». На його борту розмістилися також 2 000 осіб — поранені, жінки і діти. У неймовірно важких умовах, під безперервною бомбардуванням фашистських літаків екіпажу корабля на чолі з його командиром В. М. Єрошенком вдалося доставити людей і цінний вантаж до Новоросійська. Спеціальною комісією було встановлено, що врятовані дві третини картини площею 1 116 м², але стан полотна виключав можливість його реставрації.

     Відразу ж після закінчення війни відродження панорами було включено у п'ятирічний план відновлення і розвитку народного господарства СРСР. Ця почесна місія покладалася на групу художників під керівництвом академіка живопису В. Н. Яковлєва.

      До 100-річчя першої героїчної оборони Севастополя, 16 жовтня 1954, панорама знову була відкрита.

Фрагменти панорами "Оборона Севастополя"

Перехід на літній час

Два рази на рік стрілки годинників переводяться на годину в більш ніж 100 країнах світу. В останню неділю березня – на годину вперед, а в останню неділю жовтня – на годину назад. Це необхідно для того, щоб наблизити адміністративний час до сонячного. 20 вересня 2011 за постанову про зміну порядку обліку часу в Україні проголосували 266 народних депутатів, таким чином Верховна рада України постановила встановити з 27 березня 2011 року на території Україні час другого часового поясу з додаванням однієї години, скасувавши цим перехід на зимовий час в жовтні 2011 року, відповідно і наступний за цим перехід на літній час.

18 жовтня 2011 Верховна Рада Україна передумала і прийняла постанову «Про визнання такої, що втратила чинність, постанови Верховної Ради України« Про зміну порядку обчислення часу на території України», за це рішення проголосували 295 народних депутатів з 349 зареєстрованих в цей день у сесійній залі. Новою постановою визнається, що постанова від 20 вересня 2011 втратила чинність, також запропоновано уряду протягом одного місяця з дня набрання чинності нової постанови внести на розгляд Верховної Ради проект закону про порядок обчислення часу на території України. З цього випливає, що перехід на літній час в Україні відбудеться в звичайному режимі.

В 2016 році Перехід на літній час припадає на 27 березня.

Леонід Костянтинович Каденюк

    28 січня виповнюється  65 років від дня народження Леоніда Костянтиновича Каденюка (1951), льотчика-космонавта, першого космонавта незалежної України, народного депутата України 4-го скликання, Народного Посла України, Героя України.

В період з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив космічний політ на американському БТКК«Колумбія» (англ. Columbia) місії STS-87. Під час польоту виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох. Основна мета проведення експериментів — вивчення впливу стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію генів у тканинах сої і ріпи, на вміст фітогормонів у рослинах ріпи, на вуглеводний метаболізм та ультраструктуру клітин проростків сої, на процес ураження проростків соїпатогенним грибом фітофтори.

Крім цих експериментів в космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини по тематиці «Людина і стан невагомості».

Емблема місії STS-87 на БТКК «Колумбія»

Тетянин день

   25 січня відзначається подвійне свято - день пам'яті святої великомучениці Тетяни і День студентства. 
   Саме 25 січня 1755 року російська імператриця Єлизавета Петрівна створила перший у Москві університет за проектом Михайла Ломоносова. З того часу Свята Тетяна вважається покровителькою студентів і педагогів. 
   Свята Тетяна жила у Римі в II-III століттях, за часів жорстоких гонінь на християн. Її батько був таємним християнином і прищепив любов до Христа своїй дочці. 
   За переказами, одного разу її привели до храму Аполлона, але Тетяна почала молитися своєму Господу. В той же момент стався землетрус, язичницький храм було зруйновано. Тетяну визнали винною в цьому і почали нещадно катувати, змушуючи відректися від своєї віри. На неї випустили страшного лева, а потім кинули у вогонь, але Бог їй допоміг врятуватися. Тоді судді наказали Тетяну та її батька вбити мечем. 
    У 1860-70 роках Тетянин день перетворився на неофіційне студентське свято. Наприкінці січня починалися канікули, і цю подію студенти зазвичай дуже весело відзначали.
    В народі кажуть, що у цей день сонце повертає до літа, а зима - до морозів. Якщо день був сонячним, то рано повернуться птахи, якщо сніг піде, то літо буде дощовим, а якщо вдарять морози - буде теплим.
Джерело: ТСН Україна

День Соборності України

    22 січня 1919 року в Києві на Софійському майдані сталася визначна подія в історії нашого народу - урочисте проголошення Акту Злуки: в єдину українську соборну державу об'єдналися Українська Народна Республіка і Західно-Українська Народна Республіка.

    В часи розрухи після Першої світової війни, в часи війни громадянської, кривавої і жорстокої, в часи злиднів і голоду судилося спалахнути зірці колективної думки, загальної доброї волі, коли реальністю став давно омріяний девіз: «Однині воєдино!»

    В той морозний січневий день збулася віковічна мрія українського народу жити однією сім'єю на своїй землі, в єдиній державі, не розділеній кордонами і не розірваній між ворогуючими державами. Ідея української соборності є однією з основоположних складових національної ідеї.     В українській мові термін «соборний» вживається у значенні об’єднаний, неподільний, а «соборність» – як властивість, тобто об’єднаність, цілісність, неподільність. Змістовне наповнення визначення «української соборності» в науковій та суспільно-політичній думці тривало достатньо довго - з кінця ХІХ ст. і аж до початку ХХІ ст. 

    Вітчизняні історики зазвичай трактували «українську соборність» не в одному, а у двох значеннях: 1) як національна державність; 2) як духовно-культурна, етнотериторіальна та політична єдність українського народу. У першому випадку термін «соборність» використовувався переважно державними діячами у своїх політичних документах. Частина таких діячів, а також дослідників українського народу та його історії, ототожнювали поняття «соборності» і «державної єдності».

   Ініціатором возз'єднання українських земель виступила Українська Національна Рада - вищий представницький орган населення західноукраїнських теренів. В результаті швидкоплинних і конструктивних переговорів 1 грудня 1918 року у Фастові, тогочасній ставці Директорії, було укладено «передвступний» (попередній) договір про «злуку обох українських держав в одну державну одиницю».

     Третього січня 1919 року Українська Національна Рада схвалила Фастівський договір і призначила делегацію, уповноважену проводити переговори щодо конкретних дій з метою злуки.Соборність України у сучасному, багатомірному розумінні пролягає від територіальної цілісності до громадянської консолідації. Україна обрала свій шлях - шлях непохитного національного консенсусу і безумовного та безперервного суспільного діалогу.

     Акт Злуки 22 січня 1919 року - подія величезного історичного значення. Навіть залишившись тоді нереалізованим, ідеал соборності українських земель упродовж багатьох десятиліть виступав визначальним чинником національної консолідації, виявом генетичного прагнення українства до територіального й духовного єднання, спадкоємності історичної державницької традиції. 

    Цілісність етнічної території стала фундаментальною підвалиною відродження сучасної незалежної, соборної України. Наше завдання - зберегти і примножити державотворчий потенціал ідеї соборності як запоруки нерозривності і єдності державного організму, поступального соціально-економічного і духовно-культурного розвитку України.

2016: ювілеї відомих людей

У 2016 році виповниться 420 років з народження Богдана Хмельницького 

420 років від дня народження Богдана Хмельницького. 6 січня 1596 р. (27 грудня 1595 р. за старим стилем) народився один з найвідоміших українських гетьманів, що встав на чолі руху за звільнення від Речі Посполитої. Роль Хмельницького в історії країни неоднозначна: уклавши договір із царем Олексієм Михайловичем на Переяславській раді, він приєднав її до Російському державі. Тим не менш, його вважають одним з найвидатніших українських полководців і державних діячів. Портрет Богдана Михайловича Хмельницького незмінно прикрашає купюру номіналом у п'ять гривень, а його іменем названі два міста – Переяслав-Хмельницький Київської області та обласний центр Хмельницький на Волині. 

160 років від дня народження Івана Франка. 27 серпня 1856 р. майбутній громадський діяч, мислитель і письменник народився в селі Нагуєвичі в Дрогобицькому повіті (на той момент - територія Австрійської імперії). Франко відомий як один з ідеологів та організаторів Української радикальної партії, яка діяла в Австрії. Однак у світову культуру він увійшов насамперед як письменник, поет і автор творів «Захар Беркут», «Украдене щастя», «Борислав сміється». У 1916 р. він був номінований на Нобелівську премію в галузі літератури, але розглянути його кандидатуру комісія не встигла – 28 травня Франко помер. Пам'ять Івана Яковича увічнена в назві міста Івано-Франківська, а його портрет розміщений на купюрі в 10 гривень. 

150 років з дня народження Михайла Грушевського. 29 вересня 1866 р. в місті Холмі (теперішня територія Польщі) народився один із найпомітніших українських державних і політичних діячів, історик Михайло Сергійович Грушевський. Він очолював Центральну Раду Української Народної Республіки, за що в тогочасній пресі його називали президентом. Цей міф прижився і був широко розтиражований, але твердження невірно: у Центральній Раді не було такої посади. За 77 років свого життя Грушевський написав більше двох тисяч наукових праць, одні з найцінніших – «Історія України-Руси» та «Історія української літератури». 

100 років від дня народження Олега Антонова. 7 лютого 1906 р. в Подільському повіті Московської губернії народився видатний авіаконструктор, життя і робота якого тісно пов'язані з Україною і Києвом. Антонов почав свою кар'єру в Росії, але в 1946 р. очолив дослідне конструкторське бюро в Новосибірську. У 1952 р. організацію перевели в Київ, і конструктор теж переїхав. З цього ОКБ згодом утворився київський завод «Антонов». Під час роботи в організації Антонов, отримав звання генерального конструктора, спроектував такі літаки, як Ан-2 -8 -10 -12 -14 -24 -22 «Антей», -28 -72 - 74 -124 «Руслан». У 1984 р. майстер відійшов в інший світ, а завод назвали його ім'ям. 

80 років Роману Віктюку. 28 жовтня 1936 р. у Львові з'явився на світ видатний український театральний режисер і майстер епатажу Роман Віктюк. Народний артист України і Росії, він керує власним театром, поставив більше сотні вистав на сценах України, Росії, Литви. Всесвітню популярність Віктюку приніс спектакль «Служниці», створений за п'єсою французького письменника Жана Жене. За виставу «Дама без камелій» отримав дві премії «Київська пектораль». Постановка була відзначена як краща вистава драматичного театру і як краща режисерська робота. Віктюк також є співзасновником львівського Фонду Мазоха. 

2016: знаменні дати в культурі

Першому збірнику законів Київської Русі в 2016 р. виповниться 1000 років! 

1000 років Руській правді. У 1016 р. з'явився перший і найбільш важливий звід законів Київської Русі XI–XII століть. Ґрунтувався він на правовий звичай. Руська правда складається з декількох частин: так званої " Правди Ярослава, Правди Ярославичів, Покону вирникам і Урок мостникам. Прийнято вважати, що першу частину – " Правду Ярослава з 18 статей – написав сам князь Ярослав Мудрий. Саме її створення датують 1016 р. Ця частина найдавніша, тому в ній містяться звичаї кровної помсти за вбивство. Однак закон передбачав можливість заміни її штрафом на користь родичів загиблого. За княжим законом могли бути покарані винні в побитті, крадіжці і навіть їзду на чужому коні. 

1020 років Десятинної церкви в Києві. У 996 році князь Володимир Святославич завершив будівництво першої в Київській Русі кам'яної церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Храм розташовувався на пагорбі біля міських воріт. Церква отримала назву Десятинної і під ним увійшла в історію Києва та України. Все тому, що Володимир віддав на її будівництво десяту частину своїх доходів. Храм був не лише сакральною спорудою, а й усипальницею для князівської родини. Володимир переніс сюди з Вишгорода прах своєї бабусі княгині Ольги. Потім тут же поховали його і його дружину княгиню Анну. Храм кілька разів був зруйнований і відбудовувався, у 1928 р. за розпорядженням тодішньої радянської влади церкву знищили в останній раз. До сьогоднішнього дня збереглися лише кам'яний фундамент і частини оборонного рову. Вони знаходяться в самому серці київського дитинця. Міська влада планує створити на цьому місці музей. 

820 років «Слова о полку Ігоревім». Про час створення «Слова» історики, мовознавці та літературознавці сперечаються вже не одне десятиліття. За однією з версій, найвідоміший добуток давньоруської літератури було завершено в травні 1196 р. «Слово о полку Ігоревім» – оповідь про невдалий похід князя Ігоря, який правив у Новгороді-Сіверському, на половців. Крім своєї історичної цінності, «Слово о полку Ігоревім» має величезне значення, як пам'ятник культури і літератури – плач княгині Ярославни з чоловікові вважається одним із самих поетичних сторінок давньоруського художнього слова. Що цікаво, довгий час учені сперечалися про достовірність цього твору. Все тому, що оригіналу тексту не існує. Єдиний список з нього, зроблений ще в Середні століття, згорів у 1812 р. під час пожежі в Москві. Зараз ці суперечки вщухли: в науковому співтоваристві прийшли до висновку, що текст все-таки існував. 

170 років вірша «Заповіт» («Заповіт»). 6 січня 1846 р. (25 грудня 1845) Тарас Шевченко написав один зі своїх найвідоміших поетичних творів – «Заповіт». Вірш став програмним для поета символом звільнення для українського народу, було переведено на півтори сотні мов і досі переосмислюється в різноманітних формах народного та авторського творчості. «Заповіт» був написаний в Переяславі, в будинку Андрія Козачковського, де зараз розміщена експозиція історичного музею. У 2008 р. тут відкрили «Музей «Заповіту». 

2016: пам'ятні дати для України

760 років тому Львів був вперше згаданий у літописах 

760 років першої згадки про Львів. У самого мальовничого і романтичного міста Західної України у 2016 р. свято – назва міста було вперше згадано в історичних хроніках від 1256 р., тобто рівному 760 років тому. Про львів йдеться в Галицько-Волинському літописі (її вчені вважають найважливішим джерелом відомостей про Галицько-Волинському князівстві XIII р.) Літопис повідомляє, що у 1256 р. в місті Пагорбі, який нині знаходиться на території Польщі, сталася пожежа. Він був таким масштабним, що зарево було видно навіть зі Львова. Саме від року, на який посилається автор історичних хронік, місто і веде своє літочислення. 

240 років Дніпропетровську. У 2016 р. Дніпропетровськ святкує ювілей. Нині місто-мільйонник, він був закладений у 1776 р. на честь імператриці Катерини II і названий словом, утвореним від її імені – Катеринославом. Свою теперішню назву отримав тільки в 1926 р., встигнувши побути Новоросійськом. «Дніпропетровськ» – похідне від «Дніпро» (місто стоїть на річці) і «Петровський» (прізвище радянського державного діяча, чия робота почалася тут). Вже в січні 2016 р. місто має отримати нову назву – цього вимагає закон України «Про заборону пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів». Серед варіантів, які розглядають місцева влада і громадськість – Дніпро, Днепровск, Днепрополь, Січеслав, Кодак. 

30 років з дня Чорнобильської катастрофи. 26 квітня виповниться 30 років з моменту, як на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався вибух. Він зруйнував реактор, спричинив масштабну пожежу і привів до того, що в атмосферу потрапила величезна кількість радіоактивних частинок. Внаслідок катастрофи безпосередньо від променевої хвороби померло 600 чоловік, а від наслідків забруднення навколишнього середовища радіацією – близько 200 тис. Весь цей час ЧАЕС залишається однією з найбільших техногенних катастроф в історії людства. 

У 2016 році виповниться 30 років з дня Чорнобильської катастрофи 

20 років реставрированному пам'ятника княгині Ользі в Києві. 29 травня 1996 р. на Михайлівській площі у столиці України відкрили відновлений пам'ятник чотирьом історичних постатей, які відіграли велику роль в історії Києва і Київської Русі в цілому. Скульптурна композиція, що складається з фігур княгині Ольги, апостола Андрія Первозванного і солунских братів Кирила (Костянтина) і Мефодія була встановлена на площі в 1911 р. Однак через вісім років, у 1919-му, вандали знищили постать княгині і встановили замість неї пам'ятник Тарасу Шевченку. Через 77 років скульптура Ольги повернулася на свій постамент, і тепер пам'ятник прикрашає одну з головних площ столиці в первозданному вигляді. 

30 років Конституції України. 28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла головний державний закон. Процес голосування був нелегким. За Конституцію голосували в два читання. Щоб допустити документ до другого, у нього довелося внести близько шести тисяч поправок. Документ викликав безліч суперечок, проте Рада національної безпеки і профільний рада при Президенті попередили Верховну Раду про неможливість затягування процесу. Так що 27 червня парламент прийняв спеціальну постанову, згідно з якою зобов'язався працювати в одне засідання до тих пір, поки країна не отримає новий головний закон. Доленосне голосування відбулося 28 червня о 9:18. До того моменту парламентарії працювали без перерви вже добу. Ця дата стала державним святом – Днем Конституції. 

30 років гривні. 25 серпня 1996 р. було оприлюднено указ тодішнього президента України Леоніда Кучми " про грошову реформу. За період з 2 по 16 вересня країна повністю перейшла з функціонували в той період карбованців на нову валюту – гривню, спадкоємицю валюти Київської Русі, з розмінними монетами, які назвали копійками. Через вісім років, 1 березня 2004 р. вона отримала власний графічний знак (версії Windows від Vista і вище її підтримують його введення з клавіатури). у 2008 р. комісія з естетики Міжнародного Валютного Фонду склала рейтинг найкрасивіших банкнот світу. Список з 50 валют очолила гривня.