Звідки ми на Землі?

         Звідки ми на Землі?  Це запитання, безсумнівно, не раз виникало в кожного з нас. Звідки взялося життя на Землі?  На голій землі, що постала з глибин холодного темно-синього океану. З води? А у воді воно звідки взялося? Звідки взялися бактерії, водорості, риби? А на суші – звідки взялися гриби, рослини, птахи, звірі?  І, нарешті, − вінець природи… Звідки на Землі невгамовна людина, яка вже кілька мільйонів років дерзає світ?!

Убілені сивиною вчені вважають, що життя само зародилося на нашій планеті. З найпростіших складових компонентів. Ніби ці найпростіші складові не виявилися настільки складними, що людям довелося затратити більш як мільйон  років на те, щоб тільки їх відкрити. Та мова зараз не про це. А якщо життя не народилося на Землі? Як вважають інші убілені сивиною учені. Вони теж наводять не менш вагомі аргументи.

Дійсно, а якщо життя принесене сюди, на нашу планету,  із зовні – із безмежного холодного Космосу? Але ж він безжиттєвий, − скажете ви. А якщо – ні?  Знаходять же дослідники Космосу й воду, й інші речовини, необхідні для життя, на далеких, здавалось би безжиттєвих, космічних тілах, планетах.   

Більше того, вивчаючи мікроорганізми, учені на дослідах доводять, що  спори багатьох бактерій  навіть в несприятливих обставинах Космосу залишаються живими. І якщо колись у сиву давнину такі спори разом з космічним тілом потрапили на Землю. А тут, на Землі, виявилися для них сприятливі умови…

Зацікавленість людини на Землі викликають в першу чергу комети – гігантські брили льоду, які час від часу наближаються із Космосу до нашої планети. Лише наближаються. На дуже великих відстанях. Бо не дай бог якійсь із них впасти на Землю! Тоді – катастрофа! Як це сталося, наприклад, з Тунгуським метеоритом. Вчені до цих пір сперечаються, що ж тоді, сто років тому, впало на Землю – метеорит, комета чи космічний корабель пришельців-гуманоїдів. Таємниця − за сімома замками. Тайга до цих пір заліковує рани…

А планети – від нас далеко. І не на кожній із них можливе життя. Це з нашої точки зору. Ми, земляни, вважаємо, що для життя потрібні особливі, ідеальні умови. Такі, як на Землі. І температура відповідна, й світло, й кисень… А якщо існує живий світ, якому всіх цих параметрів  не треба? Може, на інших планетах для життя створені інакші умови? Як у цьому пересвідчитись?  Життя людського не вистачить, щоб  туди  дістатися. Це вже, може, колись, у далекому майбутньому…

Тому таку зацікавленість у астрономів викликають комети. Ті, які час від часу наближаються до Землі.  Адже вік комет обчислюється мільярдами  років. А раптом яка з них допоможе  розгадати, як формувалась і розвивалась наша Сонячна система?  

Нам, учням  8-А класу, незвичайно пощастило. 12 листопада 2014 року в Київській кіностудії  імені Олександра Довженка ми з цікавістю спостерігали, як з космічного корабля „Розетта,” запущеного  Європейським космічним агентством більш як 10 років тому,  дослідницький модуль „Філи” здійснив посадку на комету Чурюмова-Герасименко, відкриту  українськими астрономами.

Ми стежили за телетрансляцією,  як зачаровані. Враженню нашому не було меж. Адже це вперше за всі віки рукотворний робот із Землі не наблизився, а опустився на поверхню далекої комети. По суті, ровесниці Землі. На космічне тіло, на якому нічого за мільярди років не змінилося. Це було незабутнє, неповторне явище… 

Вчені сподіваються, що в надрах гігантської комети, у її ядрі, збереглася первинна речовина, з якої колись була сформована наша Сонячна система.   

…Подарувала нам  цю незабутню подорож у Київ на телеміст із кометою наша вчителька фізики Людмила Дмитрівна Архипова. 

  

                                                                             А.Овечкіна, 

                                                                             учениця 8-А класу Фастівської ЗОШ №7.